Подготовка форум-театра
Підготовка форуму-театру складається з декількох етапів:
- - вибір проблеми, спираючись на реальні історії;
- - створення сюжету сценарію;
- - репетиція мізансцен;
- - аналіз і коректування спектаклю;
- - створення і показ форуму-спектаклю.
Підготовка форуму-театру починається з вибору проблеми, що вимагає рішення. Основою сценаріїв стають реальні історії.
Існує два різновиди проблем, з якими працює форум-театр:
- - загальновизнані проблеми певних груп пригноблюваних людей – жертви торгівлі людьми, ВІЧ-інфікованіх, пострадавших від домашнього насильства, дітей – жертв сексуальної експлуатації і інших, над вирішенням яких відповідним чином вже працюють організації і установи;
- - проблеми, які піднімаються учасниками в ході роботи з групою.
До загальновизнаних проблем ми відносимо:
- - проблеми, з якими до нас звертаються самі люди, страждаючі від пригноблення, – жертви торгівлі людьми, ВІЧ-інфіковані, жертви домашнього насильства, діти – жертви сексуальної експлуатації і ін., або ж організації, що сприяють вирішенню проблем цих конкретних пригноблюваних людей, – кризисні центри, НВО, інтернати, колонії;
- - проблеми працівників державних органів, неурядових організацій, соціальних працівників, медиків, працівників органів освіти і ін., які потребують вдосконалення власних методів роботи по запобіганню негативним явищам в суспільстві і наданню допомоги пригноблюваним ? для спільного напрацювання нових форм взаємодії з партнерськими структурами.
До інших можуть відноситися будь-які проблеми, що хвилюють в даний момент аудиторію або когось з присутніх, які стають темою обговорення форуму-театру.
Підготовка кожного спектаклю форуму-театру обов'язково включає доскональне вивчення аудиторії, з якою ми працюватимемо: її особливостей, властивих нею проблем, її потреб.
Бажаним результатом форуму-театру для вирішення першої групи загальновизнаних проблем може бути або придбання пригноблюваною людиною навиків безпечної поведінки і ухвалення найбільш вдалих рішень для протидії пригнобленню, або надання корисній для пригноблюваної людини інформації (правовою, медичною і тому подібне) і передача йому досвіду.
Друга група загальновизнаних проблем може бути вирішена, якщо присутні отримають новий досвід надання допомоги людям, страждаючим від пригноблення, і нову інформацію від партнерів за рішенням даної проблеми.
Бажаним результатом в роботі з несподівано виявленими проблемами є сам факт їх визначення: виявлення, обговорення і спільний пошук доріг рішення.
Складається план проведення конкретного заходу.
Залежно від цільової групи вибирається форма театральної вистави. Це може бути:
- - публіцистичний спектакль;
- - пластично-хореографічна дія;
- - драматична постановка;
- - гумористичний спектакль;
- - інтерактивна театральна програма.
Як і в інтерактивному театрі, перш ніж створювати спектакль соціального напряму, необхідно відповісти на деякі питання:
- - чому саме цей спектакль;
- - чи збігається адресність спектаклю з характеристиками цільової групи;
- - чи відповідає приміщення, де ви працюватимете, потребам спектаклю;
- - яка техніка потрібна для показу спектаклю;
- - що необхідно підготувати до спектаклю;
- - яка допомога знадобиться.
Далі необхідно придумати з членами групи сценарій спектаклю.
Відповідно до принципів Аугусто Боаля, сценарій спектаклю має бути реальним, зрозумілим, мати яскраво виражений образ пригноблюваної особи – протагоніста, і мати можливість бути зміненим в ході обговорення.
Спектакль, як правило, продовжується 10-20 хвилин і складається з 3-6 чітко структурованих мізансцен.
Сценарій розробляється групою, що працює під керівництвом фасилітатора, і програється акторами, які є членами цієї групи. Дуже важливий попередній перегляд пропонованої театральної дії джокером, щоб він знав розставляння акцентів в спектаклі.
Попередній перегляд дає можливість режисерові-постановникові відкоректувати ролі і стиль гри, мову і емоційну експресію акторів, міміку, жести – як досконаліші інструменти передачі необхідної інформації.
Можливий варіант, коли сценарій пишеться і спектакль програється безпосередньо групою учасників і учасниць тренінгової програми, при цьому із запропонованих учасникамі/участніцамі варіантів вибирається той, який отримав підтримку найбільшої кількості учасників/учасниць. У оптимальному варіанті за основу сценарію береться випадок, який насправді стався з кимось з присутніх.
Для того, щоб учасники і учасниці розкріпачилися, відчували довіру до того, що відбувається, потрібна відповідна підготовка – “розігрівши”. “Розігрівання” включає певні вправи (дивитеся “Книгу ігор”).
Після спектаклю починається обговорення – форум, в ході якого кожен з глядачів може запропонувати своє вирішення проблеми, змінюючи на сцені головного героя, що виконує дану роль.
Дуже важливою і коштовною буває участь у форумі фахівців – медиків, юристів, психологів, які в ході форуму пояснюють процеси, що відбуваються, і вказують на можливі дороги вирішення проблеми з точки зору медицини, законодавства і ін. Зрозуміло, кожен є експертом в своєму житті або ситуації, так що рішення не обмежуються лише радою «професіоналів». Тут доречно назвати адреси центрів, установ, де можна отримати ту або іншу допомогу.
Після спектаклю ведучий/ведуча – джокер ? підводить підсумки і дякує всім присутнім.
Техніка, яка застосовується у форумі-театрі
“Емоційний розвиток лежить в основі розвитку безпечного відчуття самого себе, що служить основою розумового здоров'я. Людям, що відчувають себе в безпеці, властиві самоповага, самодостатність і здатність контролювати ситуацію. Спільно вони створюють основу стабільного, дбайливого, справедливого і відповідального суспільства”.
SOWELU ASSOCIATES
Техніка, вживана у форумі-театрі, повинна створити в групі саме атмосферу безпеки, самоповагу, активності – атмосферу, сприяючу емоційному розвитку кожного учасника і кожної учасниці.
Для досягнення цієї мети форум-театр застосовує техніку, яка використовується в тренінгових програмах і в Гендерному інтерактивному театрі ШРM.
З тренінговіх програм ми беремо:
- - роботу в крузі;
- - відкритий простір;
- - контракт-правила;
- - обговорення;
- - ролеві ігри;
- - індивідуальну роботу;
- - роботу в малих групах;
- - вживання вправ, ігор, направлених на поліпшення психологічної атмосфери в групі, здобуття досвіду і просування вперед;
- - активне слухання.
Опис деяких з цієї техніки, адаптованої до форуму-театру, приведений в замітках Джілл Доусет (дивитеся “Коментарі”).
Інтерактивний театр за чотири роки практичної роботи дав можливість нашим акторам опанувати суто театральну техніку:
- - виразною мовою;
- - сценічним рухом;
- - акторською майстерністю.
Ця техніка і дороги оволодіння ними викладені в книзі “Гендерний інтерактивний театр”.
Фази форуму-театру:
- - “розігрів”;
- - перегляд спектаклю;
- - форум;
- - передача профілактичної інформації;
- - зворотний зв'язок;
- - обговорення акторами і фахівцями.